«Чому ви не зробили те, до чого ми морально готові?», – саме з таким питанням, на думку о. Василя Рудейка, люди на вийшли на Майдан. Священик три місяці пробув у Києві. Він був капеланом в майданівській каплиці, яка згоріла при штурмі силовиків разом з особистими літургійними книгами священика і став свідком всіх ключових подій протистояння.
Викладач УКУ, богослов о. Василь Рудейко був капеланом майданівської каплиці
Виступаючи на круглому столі «Майдан: небезпечні зв’язки між богослов’ям, соціологією і публічною сферою», о. Василь зазначив, що для себе він виділив три основні аспекти Майдану. Перший з них – це сам феномен Майдану, який складається також з трьох етапів, розміщених хронологічно: ненасильницький спротив або «танці/співи», формування Самооборони, коли настала фізична небезпека, жахливий розстріл людей на Майдані.
«Влада не зрозуміла феномену Майдану, і до сьогодні не розуміє його. Я вважаю, що опозиційні лідери не зрозуміли що таке Майдан. Саме тому воно вилилося в перші події на Грушевського, коли люди просто на свято Богоявлення пішли і почали прориватися до Верховної Ради. Тоді й почалися перші протистояння та з’явилися перші жертви», – зазначив о. Василь.
На думку викладача УКУ, Майдан – це не був спротив бідних людей проти багатих. Разом з тим, це були люди, які вийшли туди не з політичною метою, а моральним бажанням щоб країна рухалася в напрямку, відповідному до їх цінностей.
.
На круглому столі «Майдан: небезпечні зв’язки між богослов’ям, соціологією і публічною сферою» зібралися декан ФБФ о. Роман Завійський, соціолог релігії Хосе Казанова, соціолог Міхал Лучевський, викладач УКУ о. Василь Рудейко, філософ, викладач УКУ Орися Біла
«Це були гідні люди, апофеозом гідності яких мало стати підписання Угоди», – розповів священик.
Другий аспект – це застосування сили на Майдані. Ніхто не бажав силового вирішення конфлікту. І навіть в найстрашніших день – 18 лютого – людей відмовляли йти під кулі.
Третім аспектом о. Василь виділив «Майдан, як дух Літургії», коли майже все, що робилося в цей час, було оповито релігійним підтекстом. Постійні молитви та богослужіння надавали всьому, що відбувалося на Майдані, особливого змісту.
«Українців переконували, що вони не здатні будувати свою країну. Але Майдан показав, що це не так», – підсумував о. Василь.
Прес-служба УКУ