Дорогі друзі,

Хочу передати вам слова підтримки та солідарності, які приходять на адресу Українського інституту КПТ від наших закордонних викладачів. Усі вони передають, що уважно слідкують за подіями в Україні і дуже вболівають за нас. Вони теж зазначають, що дуже гордяться тим, що вони пов’язані з Україною і що гордяться українським народом, його волелюбністю та готовністю не дивлячись на жорсткі репресії та залякування влади, боротися за свою свободу. І що вони вірять у нашу перемогу.

Я хочу від себе додати, що також безмірно горджуся українським народом, і в ці найважчі для нас дні бачу, скільки в Україні прекрасних людей, у яких є відчуття Гідності, скільки в українцях доброзичливості, і водночас мужності, волелюбності, сили. І згадуються слова Василя Симоненка:

«Народ мій є, народ мій завжди буде,
ніхто не перекреслить мій народ»

І так, як у тому вірші Симоненко пише про те, як «народ росте і множиться, і діє» і як під сонцем вічності «древніє й молодіє» його душа (у моєму розумінні утверджується і оздоровлюється, відновлюється) – так само думаю, що у ці дні відбувається велике утвердження і зцілення душі нашого народу – можна сказати, велика психотерапія національної свідомості. Відбувається утвердження у тому, що є для нас найважливіше. І про цю революцію так багато говорять, як про революцію цінностей. Цінності людини, цінності гідності людини, цінності Правди і Свободи… Ця революція – це революція вибору тих цінностей, на яких ми маємо будувати наше майбутнє. І ми свідомі, що воно не можливе на корупції, на обмані, на порушенні свобод та гідності людини, на жадібності. Воно можливе лише на Правді…

І зцілюється наша душа од страху, од бажання переховатися у себе на хутірці, «щоб часом не постраждати і не поплатитися», од свідомості «я сам за себе і моя хата скраю». Величезний досвід цієї революції, що лишить свій позитивний слід на багато років і століть, що разом ми можемо так багато, разом ми велика сила, і коли ми разом, коли ми один за одного – ми непереможні. Тут згадую свій улюблений козацький вислів – «коли ти чуєш правду в собі – ти незборимий!» Сьогодні ми чуємо правду в собі, а тому незборимі. Тому немає жодного сумніву, що Правда переможе і що український народ є і буде!

Тож я хочу побажати нам усім мужності і згуртованості – щоби ми могли стати разом за Правду і перемогти! Хочу побажати доброзичливості і миролюбності, бо вірю, що «ненависть ніколи не може бути переможена ненавистю – тільки любов’ю», вірю в це, бо тільки любов може перетворити ворогів у друзів – а нам в Україні є зараз так важливо, щоби ми могли об’єднати Україну, а не посіяти розбрат і далі жити у країні поділеній ненавистю і ворожнечею. Хочу побажати духу Правди і Свободи – бо тільки вони можуть помогти долати страх, який зараз хочуть немудрі особи при владі посіяти усіма способами в наші душі. І віри, якою ми можемо справді не лише гори здвигнути, але здвигнути увесь той тягар страшного минулого, який багато років закривав нашу українську душу – але тепер час прийшов вивільнити її, утвердити і зцілити – щоби відбулися належні зміни всередині нас, за якими неминуче будуть зміни в світі довкола нас, зміни в теперішньому і майбутньому України! Сьогодні, вдивляючись в український народ, що вийшов на вулиці і площі міст відстояти свою свободу, маю абсолютну віру у те, що у нас є вільне і щасливе майбутнє – і зараз усім нам разом належить його вибороти! Тож кріпімося і гуртуймося у цій боротьбі!

І на завершення – ще кілька рядків поезії. Це слова пісні, яку колись співали в Тбілісі – співало усе місто в оті гіркі дні, коли їхні студентські протести (то ще були часи СРСР) переїхала армія бетеерів і посікли саперні лопатки радянського спецназу. Тоді загинули мирні студенти, тоді уся Грузія сумувала… І вони співали «Подаруймо один одному пісню, подаруймо один одному сльозу, подаруймо один одному мрію, подаруймо один одному крила…» У цей сумний тиждень, коли в Україні теж загинули люди і коли ми сумуємо – нам можливо допоможуть ці слова, які запрошують зробити щось найважливіше один для одного…

Мій лист – це теж те, що я хочу подарувати зі свого серця. Я вірю в Любов. Я вірю в Правду. І вірю те, що Любов і Правда дає людям Крила. А коли ти крилатий – твою свободу уже нікому не відібрати!

З любов’ю і вірою в перемогу Правди,

Олег